У червні 2023 року світ облетіла новина про трагедію на Дніпрі: російські окупанти знищили греблю Каховської ГЕС. Ця подія мала катастрофічні наслідки не лише для людей, а й для довкілля — екосистеми, що формувалися десятиліттями, зазнали чи не найважчого удару в сучасній історії України.
У матеріалі розглянемо, що сталося з природою через підрив Каховської ГЕС, які живі організми постраждали найбільше та чого очікувати в найближчому майбутньому.
- Масштаби руйнувань: короткий огляд
- Рідкісні види риб і тварин: хто постраждав найбільше
- Затоплення осетрового розплідника
- Зникнення життя на дні водосховища
- Вимираючі біотопи й знищені популяції
- Як змінилася хімічна рівновага води
- Зріст концентрації токсинів
- Опустошений Дніпро-Бузький лиман
- Які наслідки для Чорного моря
- Загроза масових «цвітінь»
- Доля чорноморських дельфінів
- Чи відновлять Каховську ГЕС і що це означатиме для природи
- Потенційне відновлення греблі
- «Відбудувати ще краще»
- Варіант «не втручатися»
- Погляд у майбутнє: коли стане зрозуміло, як допомогти природі
- Висновок
Масштаби руйнувань: короткий огляд
Унаслідок вибуху дамби 6 червня 2023 року з Каховського водосховища витекло приблизно 18 кубічних кілометрів води. Вона затопила 620 квадратних кілометрів прилеглих територій та знищила понад 80 населених пунктів. За кілька днів катастрофа призвела до масштабних людських втрат і завдала шкоди довкіллю на суму майже в 14 мільярдів доларів. Руйнівна хвиля позбавила доступу до питної води близько мільйона українців і спричинила серйозне хімічне забруднення прибережних зон.
Рідкісні види риб і тварин: хто постраждав найбільше
Затоплення осетрового розплідника
Особливого удару завдано осетровим видам риб. На Дніпровському осетровому заводі, що розташований поблизу Херсона, щороку вирощували близько 1,5 мільйона мальків осетра, у тому числі осетра руського — виду на межі зникнення. Під час підриву греблі людей вдалося евакуювати, а от врятувати рибу зі ставків не було змоги. Так само постраждали і дикі осетри, які саме в червні відправляються вгору по Дніпру для нересту — сильна течія могла просто змити їх у невідомість.
Зникнення життя на дні водосховища
Після руйнування дамби приблизно 90% Каховського водосховища висохло, утворивши багатокілометрові поля оголеного дна. Там у буквальному сенсі гниє понад 500 тисяч тонн мертвих двостулкових молюсків, які свого часу слугували природним фільтром води, очищуючи її від токсинів. Їх загибель призвела до того, що концентрація шкідливих речовин у Дніпрі не знижується так, як раніше.
Вимираючі біотопи й знищені популяції
Катастрофічний вплив відчули і інші рідкісні види, зокрема у національному парку «Олешківські піски». Ця заповідна зона вважається другим за величиною піщаним масивом Європи та є середовищем існування багатьох зникаючих тварин. Через масштабні затоплення значна кількість дрібних мешканців (наприклад, піщаних сліпаків) загинула. Оцінити втрати неможливо, адже території залишаються небезпечними та часто окупованими.
Як змінилася хімічна рівновага води
Зріст концентрації токсинів
За кілька місяців після підриву, науковці встигли взяти проби води поблизу Херсона, попри постійну небезпеку обстрілів. Аналіз показав значно вищий рівень азоту, фосфору, продуктів нафтопереробки, а також важких металів — кадмію, арсену та міді. Водночас через зникнення молюсків, які раніше фільтрували воду, концентрація шкідливих домішок зростає.
Опустошений Дніпро-Бузький лиман
Потужна хвиля прісної води з мулом після руйнування греблі негативно вплинула і на Чорне море, зокрема на його прикордонні зони — Дніпро-Бузький лиман. Зниження солоності з 15 до 4 частин на мільйон стало стресом для риб, звиклих до більш солонуватого середовища. Зокрема, під загрозою зникнення опинився морський судак, який лише нещодавно повернувся до цих вод.
Які наслідки для Чорного моря
Загроза масових «цвітінь»
Разом із прісною водою у морські затоки потрапила велика кількість поживних речовин, що спричинило швидке розмноження синьо-зелених водоростей. Це явище тягне за собою зменшення кисню у воді й масову загибель морських мешканців. Водночас, вільні екологічні ніші можуть зайняти інвазивні види, наприклад, рапана венозна, яка й без того витісняє місцеві молюски (устриць, гребінців, мідій).
Доля чорноморських дельфінів
Спершу з’являлися припущення, що від активних бойових дій загинуло десятки тисяч дельфінів. Проте детальніші обстеження показали менший масштаб втрат — близько 900 мертвих дельфінів і морських свиней протягом 2022 року. Розтини не виявили в них прямих ознак токсичних чи акустичних уражень, однак довгострокового впливу забруднень та можливості підводних вибухів повністю не відкидають.
Чи відновлять Каховську ГЕС і що це означатиме для природи
Потенційне відновлення греблі
Поки що питання про відбудову дамби залишається відкритим. З технічної точки зору відновлення греблі та наповнення водосховища:
- Поверне людям доступ до рибних промислів, питної води, домівок, розташованих на колишній береговій лінії.
- Дозволить охолоджувати реактори Запорізької АЕС за звичним сценарієм.
- Сприятиме поверненню двостулкових молюсків, які працюють природними «очисниками» води.
«Відбудувати ще краще»
Деякі науковці вважають, що відновлення Каховської ГЕС може відбутися за сучаснішими технологіями, враховуючи помилки минулого будівництва. Зокрема, йдеться про варіант збільшення глибини водойми, щоби зменшити сезонну загибель риби та запобігти надмірному цвітінню води. Такий проєкт дозволив би відродити частину Великого Лугу, історично важливого для українських степів і козацьких традицій регіону.
Варіант «не втручатися»
Водночас існує позиція, що природу слід лишити у спокої, давши їй можливість самостійно відновити нові екосистеми. Прихильники цієї ідеї наголошують, що через зміну клімату (зростання посух і екстремальних температур) великі штучні водойми можуть бути особливо вразливими у майбутньому.
Погляд у майбутнє: коли стане зрозуміло, як допомогти природі
Реальну картину екологічних змін після підриву Каховської ГЕС можна буде скласти лише після завершення бойових дій. Через постійну небезпеку для науковців та окупацію частини територій детальні дослідження поки неможливі. Однак у планах українських фахівців є тісна співпраця з країнами Чорноморського регіону — Болгарією, Туреччиною, Румунією та Грузією, — аби вивчати якість води й стан морської флори та фауни.
Висновок
Підрив Каховської ГЕС став катастрофою, яка на десятиліття вплине на екосистеми Дніпра, Чорного моря й довкілля Півдня України. Рідкісні види риб і тварин зіштовхнулися з масовою загибеллю, а хімічний склад води суттєво змінився через знищення природних фільтрів — молюсків. Подальші кроки з відновлення залежатимуть від того, яке рішення ухвалять щодо самої греблі: будувати заново, модернізувати чи залишити природу відновлюватися самостійно. Остаточну відповідь на це запитання дасть лише час і завершення війни.
