Жорсткі диски (HDD) — відмінний спосіб зберігання та перенесення даних, адже інформацію на них можна перезаписувати необмежену кількість разів, а вартість за гігабайт залишається найнижчою. Що варто враховувати при виборі зовнішнього жорсткого диска, розповідає фахівець сервісного центру з обслуговування комп’ютерної та офісної техніки https://fullcartridge.com.ua/.
- Крок 1: Виберіть формфактор диска
- Крок 2: Визначтеся з необхідним обсягом пам’яті.
- Крок 3: Оцініть переваги та недоліки захищеного корпусу
- Крок 4: Визначте, чи потрібні додаткові функції
- Крок 5: Переконайтеся, що інтерфейс підходить для вашого пристрою
- Що краще вибрати для довготривалого зберігання інформації — SSD, HDD чи M-DISC
Крок 1: Виберіть формфактор диска
Перед покупкою зовнішнього жорсткого диска потрібно визначитися з його формфактором:
- 2.5-дюймові – компактні та легкі, їх зручно носити з собою. Такі гаджети не потребують окремого живлення, адже працюють через USB-кабель, що робить їх ідеальними для ноутбуків і подорожей.
- 3.5-дюймові – більші за розмірами та потребують окремого підключення до мережі. Завдяки вищій швидкості запису та більшому обсягу пам’яті, вони підходять для зберігання великих архівів даних.
Крок 2: Визначтеся з необхідним обсягом пам’яті.
Максимальний обсяг залежить від форм-фактора:
- 2.5″ диски сягають 5 ТБ, вони легкі, зручні та портативні;
- 3.5″ — можуть містити до 22 ТБ, а деякі моделі навіть до 44 ТБ (з двома накопичувачами всередині).
Чим більша ємність диска, тим дешевше зберігання 1 ГБ даних, тому для великих архівів варто обирати накопичувачі від 4 ТБ, а 1–2 ТБ – достатньо для документів, музики та фотографій.
Крок 3: Оцініть переваги та недоліки захищеного корпусу
Деякі зовнішні 2.5-дюймові диски мають додатковий захист: зміцнений корпус, гумований шар, захисну заглушку на роз’ємі USB тощо — все це допомагає запобігти потраплянню пилу, бризок і пом’якшує легкі удари, проте такі моделі важчі, більші та дорожчі за звичайні.
*3.5″ диски зазвичай не оснащуються додатковим захистом, оскільки призначені для стаціонарного використання.
Крок 4: Визначте, чи потрібні додаткові функції
Деякі зовнішні HDD оснащені додатковими функціями, що роблять їх зручнішими у використанні. Вам можуть знадобитися:
- Кнопка резервного копіювання для швидкого створення бекапів без запуску програм;
- Апаратний контроль доступу (сканер відбитка пальця або PIN-код) для захисту даних;
- Підтримка Wi-Fi для бездротової передачі файлів;
- Вбудоване шифрування для автоматичного захисту інформації;
- USB–хаб для підключення додаткових пристроїв.
Крок 5: Переконайтеся, що інтерфейс підходить для вашого пристрою
Сучасні зовнішні жорсткі диски підключаються до ПК через кабель і порт USB 3.0 / 3.1 / 3.2. Він забезпечує швидкість передачі даних до 5 Гбіт/с, чого цілком достатньо для роботи HDD.
У комплекті якісного зовнішнього диска повинен бути відповідний кабель для підключення до порту USB Type-A, а іноді і USB Type-C, оскільки обидва стандарти підтримують усі сучасні MacBook і ПК.
На самому зовнішньому диску кабель підключається до USB micro-B або USB Type-C у 2.5-дюймових моделях, тоді як 3.5-дюймові моделі зазвичай оснащені портами USB Type-A або USB Type-B. Окрім цього, 3.5″ диски мають окремий адаптер для живлення від розетки.
Правильний вибір зовнішнього жорсткого диска залежить від багатьох нюансів, тому, щоб не помилитися, зверніться до консультантів у спеціалізованих магазинах техніки. Досвідчені спеціалісти добре знають асортимент, тому зможуть врахувати всі ваші потреби та запропонувати кілька варіантів у межах наявного бюджету.
Що краще вибрати для довготривалого зберігання інформації — SSD, HDD чи M-DISC
SSD мають високу швидкість читання й запису, стійкі до механічних пошкоджень і працюють безшумно. Але для архівного зберігання вони не ідеальні: без живлення дані на SSD можуть почати деградувати через 5–10 років залежно від якості пам’яті та умов зберігання.
Традиційні жорсткі диски (HDD) краще підходять для тривалого зберігання інформації. Вони можуть зберігати дані понад 10 років навіть без постійного живлення. Проте HDD чутливі до механічних ударів і мають рухомі частини, що з часом можуть зношуватися.
Для максимально надійного архівування важливо також розглянути оптичні диски, наприклад, M-DISC. Вони спеціально розроблені для зберігання інформації на десятки, а то й сотні років. Мінус у тому, що для роботи з ними потрібен сумісний привід.
У професійному середовищі для довгострокового архівування часто використовуються стрічкові накопичувачі (LTO), які забезпечують збереження даних на десятки років, але потребують спеціального обладнання та є дорогими в реалізації.
Отож, оптимальним для зберігання інформації дома одним з кращих варіантів є HDD.