Типологія та вектори DDoS-атак, спрямованих на фінансовий сектор

Фінансовий сектор завжди був і залишається однією з найпривабливіших мішеней для кібератак через концентрацію цінних даних, критичність сервісів та потенційні фінансові вигоди для зловмисників. DDoS-атаки (Distributed Denial of Service) перетворилися на особливо небезпечний інструмент, здатний паралізувати роботу навіть найбільших і найзахищеніших фінансових установ. В умовах сучасного цифрового світу, де фінансові послуги переважно надаються онлайн, розуміння різноманітних технік атак та ефективних підходів до захисту є критично важливим для підтримки безперервності бізнес-процесів та збереження довіри клієнтів.

Еволюція DDoS-атак на фінансовий сектор

Протягом останнього десятиліття DDoS-атаки пройшли значну еволюцію як за масштабом, так і за складністю реалізації. Якщо раніше це були переважно прості volumetric-атаки, що використовували відносно невеликі ботнети для генерації значних обсягів трафіку, то сучасні атаки характеризуються складними багаторівневими стратегіями з використанням розподіленої інфраструктури та інтелектуальних алгоритмів обходу захисних механізмів.

Мотивація зловмисників також зазнала суттєвих змін: від ідеологічно мотивованого хактивізму та демонстрації технічних можливостей, до високоорганізованих злочинних операцій, що мають на меті вимагання коштів (DDoS-for-ransom), недобросовісну конкурентну боротьбу або створення димової завіси для інших, більш цільових атак.

У фінансовому секторі спостерігається чітка закономірність: зі зростанням діджиталізації послуг пропорційно збільшується як кількість DDoS-атак, так і їхня потужність. Особливо небезпечною тенденцією стало використання DDoS як складової частини гібридних атак, де відмова в обслуговуванні виступає лише відволікаючим маневром для команди кібербезпеки, в той час як основна атака спрямована на компрометацію систем або викрадення конфіденційних даних.

DNS amplification/reflection атаки на фінансові установи

DNS amplification/reflection атаки залишаються одним з найпоширеніших та найнебезпечніших векторів DDoS-атак на фінансові установи. Механізм таких атак полягає в тому, що зловмисник надсилає DNS-запити з підробленою (спуфінгованою) IP-адресою жертви на відкриті DNS-резолвери або рекурсивні DNS-сервери, які у відповідь надсилають жертві пакети, що значно більші за розміром, ніж вихідний запит.

Коефіцієнт підсилення у таких атаках може суттєво варіюватися в залежності від типу запитів та конфігурації DNS-серверів. Згідно з дослідженнями в галузі кібербезпеки, типовий коефіцієнт підсилення для DNS-запитів становить від 28 до 54 разів, що означає, що атакуючий з відносно скромним каналом зв’язку може генерувати потужний шкідливий трафік спрямований на фінансову установу.

Під час проведення аудиту інформаційної безпеки фінансових установ часто виявляються системні проблеми, пов’язані з неналежною фільтрацією DNS-трафіку та відсутністю ефективних механізмів виявлення таких атак. Оцінка захищеності часто показує, що периметрові засоби захисту не сконфігуровані належним чином для протидії DNS-орієнтованим атакам.

Ключові індикатори DNS-reflection атаки включають:

• Аномальний обсяг DNS-відповідей на порт 53
• Значна невідповідність кількості вхідних та вихідних DNS-запитів
• Велика кількість DNS-відповідей з однакових зовнішніх джерел
• Переважання в трафіку DNS-відповідей з певними типами записів, особливо ANY або TXT

NTP reflection та інші amplification атаки

Крім DNS, зловмисники активно експлуатують й інші мережеві протоколи для реалізації amplification атак на фінансові установи. Найбільш поширеними серед них є:

NTP (Network Time Protocol)

NTP є особливо привабливим для зловмисників через специфічну команду “monlist”, яка повертає список до 600 IP-адрес, що раніше підключалися до NTP-сервера. Дослідження показують, що використання цієї команди може призвести до коефіцієнту підсилення до 200 разів, тобто запит розміром в кілька байтів може спричинити відповідь розміром в кілька кілобайт.

SSDP (Simple Service Discovery Protocol)

SSDP використовується в UPnP для виявлення пристроїв у мережі. Зловмисники можуть використовувати спуфінг-атаки для отримання відповідей від SSDP-серверів, спрямованих на фінансову установу. Коефіцієнт підсилення для SSDP зазвичай становить близько 30 разів.

Memcached

Атаки з використанням серверів кешування Memcached стали відомими завдяки надзвичайно високому потенційному коефіцієнту підсилення. Незахищені Memcached-сервери можуть бути використані для генерації масивного обсягу трафіку, що спрямовується на жертву.

SNMP (Simple Network Management Protocol)

SNMP може бути використаний для amplification-атак, особливо коли сервери налаштовані для відправки великих обсягів моніторингових даних у відповідь на прості запити. Атаки з використанням SNMP можуть мати коефіцієнт підсилення до 6 разів.

TCP SYN flood та атаки на виснаження ресурсів

TCP SYN flood залишається класичним, але неймовірно ефективним методом DDoS-атак на фінансові установи. Суть атаки полягає у виснаженні пулу напіввідкритих підключень серверів та мережевого обладнання через масову відправку TCP SYN-пакетів без завершення трьохетапного рукостискання TCP (handshake).

Коли сервер отримує SYN-пакет, він відповідає SYN-ACK пакетом і резервує ресурси для потенційного підключення, очікуючи на завершальний ACK-пакет від клієнта. Під час атаки зловмисник надсилає велику кількість SYN-пакетів з підробленими IP-адресами, але ніколи не відправляє завершальні ACK-пакети, що призводить до швидкого виснаження ресурсів сервера.

Сучасні фінансові установи впроваджують різноманітні механізми захисту від таких атак, серед яких:

• SYN cookies – технологія, що дозволяє серверу не виділяти ресурси до завершення TCP handshake
• Адаптивні пороги підключень – динамічне регулювання кількості дозволених підключень в залежності від поточного навантаження
• Поведінковий аналіз мережевого трафіку – виявлення аномалій в патернах підключень та блокування підозрілої активності
• Connection rate limiting – обмеження кількості нових підключень з одного джерела за певний проміжок часу

Однак, під час проведення оцінки захищеності фінансових установ часто виявляється недостатня конфігурація цих механізмів або їх неправильне налаштування відносно особливостей конкретної фінансової інфраструктури. Тест на проникнення дозволяє виявити такі недоліки та оцінити реальну стійкість системи до атак на виснаження ресурсів.

Атаки прикладного рівня (Layer 7)

Атаки прикладного рівня (Layer 7 за моделлю OSI) становлять особливу загрозу для фінансових установ, оскільки вони спрямовані безпосередньо на веб-додатки та API, які є основою сучасних онлайн-банкінгових платформ та платіжних систем. На відміну від атак нижчих рівнів, вони часто використовують цілком легітимні HTTP-запити, що робить їх надзвичайно складними для виявлення традиційними засобами захисту.

Найпоширеніші типи Layer 7 атак, що застосовуються проти фінансового сектору, включають:

HTTP flood

Ця техніка передбачає масовану відправку легітимних GET або POST запитів до ресурсоємних сторінок веб-застосунку. Часто ціллю стають пошукові функції, сторінки автентифікації або складні операції з базами даних. Особливо небезпечними є інтелектуальні HTTP flood атаки, які імітують поведінку реальних користувачів, включаючи використання правильних HTTP-заголовків, cookies та навіть імітацію дій користувача (клікання, введення даних).

Slowloris

Ця техніка атаки спрямована на виснаження пулу підключень веб-сервера через встановлення та підтримку багатьох тривалих підключень. Зловмисник надсилає часткові HTTP-запити, які ніколи не завершуються, але підтримуються через регулярну відправку додаткових HTTP-заголовків. Через це сервер тримає з’єднання відкритими, очікуючи на завершення запитів, що врешті-решт призводить до вичерпання доступних слотів підключення.

RUDY (R-U-Dead-Yet)

Ця атака використовує повільну відправку POST-даних для виснаження серверних ресурсів. Зловмисник встановлює легітимне HTTP-підключення і починає відправляти дані форми надзвичайно повільно (часто 1 байт на кілька секунд), при цьому вказуючи в заголовку Content-Length велике значення. Сервер змушений тримати підключення відкритим і виділяти ресурси під обробку всього запиту.

Складні запити до API

У сучасних фінансових системах, де широко використовуються API для інтеграції різних сервісів, атаки можуть бути спрямовані на виконання особливо ресурсоємних API-запитів, що вимагають складної обробки даних або взаємодії з кількома бекенд-системами.

Виявлення таких атак можливе лише при комплексному підході до кібербезпеки, що включає глибокий аналіз трафіку прикладного рівня, поведінкову аналітику та регулярні тести на проникнення з моделюванням різних сценаріїв атак на прикладний рівень.

Найбільш ефективним підходом до захисту від Layer 7 атак є поєднання спеціалізованих WAF (Web Application Firewall) з інтегрованими системами виявлення аномалій та проактивною оцінкою безпеки через регулярні тести на проникнення та аудит інформаційної безпеки.

Комбіновані та multi-vector DDoS-атаки

Сучасні DDoS-атаки на фінансовий сектор все частіше використовують комбіновані підходи, поєднуючи різні вектори для обходу захисних механізмів та максимізації руйнівного впливу. Такі атаки називаються multi-vector DDoS і є особливо небезпечними через їхню здатність адаптуватися до заходів захисту, що впроваджуються під час атаки.

Типовий сценарій комбінованої атаки на фінансову установу включає наступні фази:

1. Початкова volumetric-атака (наприклад, UDP flood) для насичення каналів зв’язку та відволікання уваги команди реагування.
2. Атаки на протокольному рівні (TCP SYN flood, ACK flood) для виснаження ресурсів мережевого обладнання та брандмауерів.
3. Таргетовані Layer 7 атаки на критичні сервіси та веб-додатки, коли периметрові засоби захисту вже перевантажені.
4. Динамічна зміна векторів атаки у відповідь на впроваджувані заходи захисту.

Особливо важливим аспектом є координація захисних механізмів на різних рівнях інфраструктури та наявність чіткого плану реагування на інциденти, що враховує можливість одночасної атаки через кілька векторів. Регулярний аудит інформаційної безпеки допомагає виявити потенційні слабкі місця в цьому комплексному захисті.

Практика показує, що фінансові установи, які впроваджують проактивний підхід до безпеки з регулярним проведенням пентестів, здатні значно краще протистояти комбінованим DDoS-атакам та мінімізувати їхній вплив на бізнес-процеси.

Технічні індикатори та методи виявлення DDoS-атак

Раннє виявлення DDoS-атак є критично важливим для ефективної мітигації та мінімізації потенційних збитків для фінансової установи. Кожен тип DDoS-атак має свої характерні ознаки, які можуть бути ідентифіковані за допомогою належних інструментів моніторингу та аналізу.

Ключові індикатори потенційних DDoS-атак включають:

• Різке зростання мережевого трафіку або кількості запитів до певних ресурсів, що значно перевищує типові показники
• Аномальні шаблони трафіку, нетипові для нормальної роботи фінансової установи (наприклад, велика кількість запитів з однакових географічних регіонів або використання незвичайних комбінацій HTTP-заголовків)
• Збільшення відсотка незавершених транзакцій, помилок сервера або таймаутів
• Сповільнення часу відгуку критичних систем або значне зростання використання серверних ресурсів
• Нетипова кількість запитів до рідко використовуваних API-ендпоінтів або функціональності

Для кожного типу DDoS-атак можна виділити специфічні індикатори:

Для volumetric атак

• Аномальні піки в обсязі вхідного трафіку
• Переважання певних типів пакетів (UDP, ICMP)
• Нерівномірний розподіл трафіку між різними протоколами

Для атак на протокольному рівні

• Високе співвідношення незавершених до завершених TCP-сесій
• Аномальна кількість пакетів з певними прапорцями TCP (SYN, ACK, RST)
• Невідповідність між вхідними та вихідними пакетами для конкретних протоколів

Для атак прикладного рівня

• Велика кількість подібних запитів з різних IP-адрес
• Аномальний час перебування користувачів на сайті або нетипові патерни навігації
• Велика кількість запитів до ресурсоємних функцій веб-додатку

Ефективний захист фінансових установ від різноманітних DDoS-атак вимагає комплексного підходу, що включає:

1. Регулярний пентест для виявлення потенційних вразливостей до різних типів атак
2. Аудит інформаційної безпеки для перевірки відповідності захисних механізмів актуальним загрозам
3. Оцінку захищеності з урахуванням специфіки фінансового сектору та регуляторних вимог
4. Впровадження багаторівневої системи захисту з динамічною адаптацією до нових загроз
5. Розробку та регулярне тестування плану реагування на DDoS-інциденти

Загалом слід пам’ятати, що окрім захисту від DDoS обов’язково треба регулярно проводити тестування на проникнення, щоб вчасно виявити наявність інших вразливостей, що можуть дати доступ до даних або до систем.