Імпорт кондиціонерів до України став предметом особливої уваги через наявність у цьому обладнанні фреонів — озоноруйнівних та фторованих парникових газів. З огляду на міжнародні зобов’язання України за Монреальським протоколом і національне законодавство, імпорт такого обладнання потребує отримання ліцензії. У практиці юристів є численні приклади, коли відсутність ліцензії призводила до митного блокування партій або штрафних санкцій.
Основним нормативним підґрунтям є Закон України «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами» від 12.12.2019 № 376-IX. Зокрема, у додатку 1 та 2 визначені переліки контрольованих речовин, у разі імпорту яких необхідно отримувати ліцензію у межах національної квоти.
Друга ключова правова основа — Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII, а саме стаття 16 передбачає вимогу щодо спеціального ліцензування імпорту товарів, що входять до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів. Відповідно до статей 197 і 335 Митного кодексу України, імпорт товарів без відповідного дозвільного документа (у разі, якщо законодавством закріплюється необхідність отримання такого дозвільного документа) просто неможливий, і митниця має право відмовити у пропуску товару на територію України.
Постанова КМУ «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2026 рік» від 31.12.2025 № 1795 закріплює відповідний перелік контрольованих речовин та товарів/обладнання, що можуть містити контрольовані речовини, імпорт яких підлягає ліцензуванню. У цьому переліку прямо згадані кондиціонери та холодильне обладнання, що містить фреон або інші контрольовані речовини. Таким чином, будь-який імпортер кондиціонерів підпадає під вимоги щодо ліцензування, навіть якщо товар використовується у цивільних або побутових цілях.
Процедура отримання ліцензії починається з подання пакета документів до Мінекономіки. Після цього відбувається погодження у відповідному відділі Мінекономіки у сфері довкілля, і лише після позитивного висновку видається сама ліцензія. Увесь процес займає до двох місяців.
Існує декілька практичних нюансів, які слід враховувати. По-перше, для отримання ліцензії імпортер має бути зареєстрованим у спеціальному реєстрі операторів контрольованих речовин, але подати документи на реєстрацію можна паралельно з подачею документів на отримання ліцензії. По-друге, ліцензії видаються лише на календарний рік. Якщо імпортер не встиг використати квоту, залишки можуть бути перенесені лише до кінця березня наступного року.
Варто розуміти, що відсутність ліцензії або помилки в інших необхідних документах можуть призвести до затримки товару на митниці. У кращому випадку це кілька днів додаткової перевірки, у гіршому — повна відмова у пропуску, конфіскація товару та штраф. Крім того, регулярні порушення у сфері ліцензування можуть викликати зацікавлення з боку контролюючих органів та ініціювати планові перевірки імпортера.
Сама категорія кондиціонерів є однією з найважливіших у контексті забезпечення комфортного мікроклімату в житлових, офісних та виробничих приміщеннях. З огляду на зміни клімату та збільшення споживчого попиту, ринок кондиціонерів лише зростатиме, а отже — зростатимуть і вимоги до якості, екологічності та легальності цієї продукції. Ретельна перевірка технічної документації, попереднє узгодження з митними брокерами та консультації з юристами є обов’язковими кроками перед кожною поставкою кондиціонерів. Такий підхід дозволить уникнути правових ризиків, пришвидшити обіг товарів і зберегти конкурентоспроможність бізнесу.
Підготовлено юристами OGP.UA
